морфология кринжа

у багатьох з нас є такий росіянин у мене — Вова приблизно мого віку (вже за сорок) програміст і поет (як і я колись був) з провінційного міста на П яке часто плутають з іншим провінційним містом на П ми познайомилися ще в жж мені подобалися його вірші ностальгійні і трохи абсрудні особливо той, про чайник іноді я не можу стриматися і заходжу почитати його твіттер скажімо, 24 лютого 22 я їхав через усю Україну додому у Харків де моя родина ховалася у погрібі від обстрілів гортав інтернет у безкінечних автобусах а він писав про пиво і чийсь новий альбом та і потім ніколи (майже) нічого не пише живе як жив купує гитари постить кішку їздить у відпустку щось там ще не боїться мобілізації може, бєльій білєт, не знаю тобто, він не за війну мабуть, проти якось написав (ніби з радістю) що вже не бачить у місті машин з зетками а ще якось написав що у нього питають чому він не пише віршів «про усе це» і я не втримався і спитав «а что случилось» він відповів «нє знаю что вам отвєтіть» може йому здавалося що це чесність я думаю що це лайно ну і все (може, звісно, я несправедливий і він таємно намагається вивезти родину донатить передає інформацію про рух зс рф підпалює релейні шафи а у 22-му допомагав передати листи в Україну маріупольцям, яких тримали у таборі біля провінційного міста на П може і так хоча навряд чи) нещодавно він купив дачу тепер її облаштовує приймає участь у музичних та поетичних фестивалях не про-воєнних не анті-воєнних просто, от, музичний фестиваль у людей не збирають донатів не відстежують повітряну тривогу просто живуть собі для мене змінилося усе для Вови — нічого за останні десять років я заходжу запевнитися у цьому, іноді іноді я думаю що не Путін і не Кадиров і не z-патріоти і не військові зс рф а Вова це той атлант на чих плечах тримається вся ця хуйня у багатьох з нас є такий росіянин