Х.....вий 95-й квартал

З глибоким болем і невимовним сумом повідомляємо про загибель Іванова Миколи Михайловича — мужнього воїна, досвідченого моряка, люблячого чоловіка та справжнього патріота рідної землі. Микола Михайлович народився 19 грудня 1974 року. Навчався у школі № 2 міста Очакова, де минули його дитячі та юнацькі роки, де формувався його характер і любов до рідного краю. Після закінчення школи проходив строкову військову службу на острові Першотравневе. Своє життя він присвятив морю та служінню. Протягом 27 років служив мічманом на кораблі МВС «Нетішин», віддаючи роботі свої сили, знання, досвід і професіоналізм. У 2019 році вийшов на заслужену пенсію, але море назавжди залишилося частиною його життя. Навіть після звільнення зі служби він продовжив працювати на цивільних суднах. Війна увірвалася в його життя в місті Таврійську. Йому довелося пережити окупацію, пройти крізь страх і смертельну небезпеку. Він виходив з окупованої території, пережив страшні хвилини, коли його виводили на розстріл. Та доля зберегла йому життя, і він зміг пройти через усі ці випробування. Повернувшись до рідного краю, Микола не залишився осторонь. Він одразу став на захист своєї землі, свого рідного Очакова, міста, яке любив усім серцем. У 2023 році він знову повернувся до цивільного мореплавства. Працював другим механіком на цивільному судні, продовжуючи свою нелегку морську справу. Та навіть далеко від берега війна наздогнала його. Ворожий удар морским дроном по судну обірвав життя Миколи Михайловича. Він пройшов крізь окупацію, дивився в очі смерті, вистояв у найстрашніші часи, щоб зрештою загинути від рук ворога. Море було його покликанням, Очаків — його рідна домівка, а мужність і вірність своїй землі — частиною його життєвого шляху. Важко знайти слова, здатні передати біль цієї втрати. Не стало людини, яка чесно й гідно прожила своє життя, пройшла непростий шлях, вистояла перед випробуваннями війни та до останнього залишалася вірною собі, своїй справі й рідній землі. Для рідних і близьких він назавжди залишиться коханим чоловіком, дорогою людиною, чиє місце неможливо заповнити. Його життєвий шлях, мужність, відданість морю та любов до рідного Очакова назавжди залишаться у пам’яті тих, хто його знав і любив. Світла пам’ять про Миколу Михайловича житиме вічно. Його ім’я залишиться в серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто шанує його життєвий шлях. Спочивай з миром, наш дорогий Миколо. Вічна пам’ять. Вічна шана.

Після постійного блекауту по Україні, за слова "москва, ракета, блекаут", скоро битимуть морду, тому хто це обіцяв зробити!

Через невиконання міжнародних зобов'язань та затримки з ухваленням необхідних законів і нормативних актів Україна станом на осінь 2026 року недоотримала 29,5 мільярдів доларів США міжнародної фінансової допомоги. Скажіть, чому через Зеленського, який не хоче приймати антикорупційні та євроінтеграційні закони, має страждати вся країна? Не хочеш голосувати ці Закони? Дістань зі своєї кишені 29 млрд доларів і поклади їх до бюджету країни. Кожен українець має розуміти, що ми заплатимо інфляцією та цінами в магазинах за те, що країні не вистачатиме цих грошей. Краде один. А платять усі!

Арахмія заявив, що звинувачення в корупції - це інтриги проти нього, щоб усунути від перемовин і що він публічно проходив поліграф. Він дійсно проходив перевірку на поліграфі 24 жовтня 2019 року. Так само, як Зеленський проходив аналізи на наркотики. Ця подія транслювалася в прямому ефірі, через що його одразу охрестили «поліграф-шоу». Проходження поліграфа Арахамією постановочне та непрофесійне: • Професійне тестування вимагає повної тиші, ізоляції та відсутності сторонніх осіб. Арахамія ж проходив його публічно, у присутності десятків журналістів, під спалахами камер і в шумному приміщенні. • Несерйозність запитань: Форлювання та підготовка запитань в умовах поспіху та медійної атмосфери не відповідали стандартам детального службового розслідування. Тобто Арахамія знову бреше!

За умови належного та стабільного фінансування, яке припинив Зеленський наприкінці 2019 року, до 2026 року Україна могла б мати у своєму арсеналі від 216 до більш ніж 500 крилатих ракет «Нептун» (у мирний час), згідно з офіційними планами ВМС ЗСУ та заявами керівництва. Розрахунок спирається на офіційну структуру ракетних комплексів та заявлені потужності виробництва: 1. За планами ВМС ЗСУ (програма до 2025 року, прийнята наприкінці 2018 року): • Відповідно до концепції розвитку ВМС, затвердженої у 2018 році, до 2025 року планувалося сформувати три повні дивізіони берегового ракетного комплексу РК-360МЦ «Нептун». • Штатний склад одного дивізіону включає 6 пускових установок. Сумарний боєкомплект одного дивізіону (з урахуванням машин перезаряджання та транспорту) становить 72 ракети. • Таким чином, мінімальний плановий запас ракет тільки для забезпечення цих трьох дивізіонів мав становити 216 одиниць. 2. За виробничими потужностями КБ «Промінь»: • У 2020 році генеральний конструктор КБ «Промінь» Олег Коростелев заявляв, що за наявності контракту та стабільного фінансування кооперація українських підприємств здатна збирати один повний дивізійний комплект на рік. • За 7 років (з моменту завершення основних випробувань у 2019–2020 рр. до кінця 2026 року) підприємства України у мирних умовах могли безперебійно випустити до 5–6 дивізіонів. Це еквівалентно 360-432 ракет тільки в рамках стандартних темпів мирного часу. 3. З урахуванням фактора масштабування: • Як показала практика, в умовах пріоритетності та навіть мінімального фінансування український ОПК здатний різко збільшувати обсяги. Виробництво ракет було масштабовано (до рівня понад 100 одиниць на рік). Що природно вкрай мало для адекватних ударів по ворогові. • Якби таке фінансування та розширення виробничих ліній не припинилося ще у 2019 році, сумарний обсяг випущених ракет за 7 років перевищив би 500 одиниць, що дозволило б не лише повністю прикрити чорноморське узбережжя, а й сформувати стратегічний запас для модернізованих версій великої дальності. Насправді через недофінансування ракетної програми у 2020–2021 роках до початку повномасштабного вторгнення у 2022 році Україна встигла отримати лише окремі елементи першого серійного дивізіону, а більшість ракет вироблялася вже в умовах воєнного часу та за умови постійного недофінансування Володимире Олександровичу, вам рожеві фламінго ночами не сняться? Чи тільки плюшеві ведмедики?!